English French German Russian Ukrainian
Tools
Четвер, 17 серп. 2017

Будинок-музей  Генерального  судді  В.Кочубея

Віртуальна екскурсія по будинку В.Кочубея

Перлини колекції

Будинок  Генерального  судді  В.Кочубея,  який  чудово   зберігся  до  нашого  часу  і   являє  велику  історичну  та  культурну  цінність,  розташований  серед  прекрасного  парку.   Він  є  свідком  становлення,  розвитку  та  знищення  Батурина  - резиденції  українських  керманичів  доби  Гетьманщини.

Зведення  Будинку генерального суду  приписують  першому  батуринському  гетьману Д.Многогрішному.  Це  приміщення  має  унікальну  захоплюючу  історію,  єдине  на  території  Батурина,  яке  дійшло  до  нас  із  часів  гетьманування  Дем’яна  Многогрішного,  Івана  Самойловича  та  Івана  Мазепи,  яке  вистояло  при  жорстокому  нищенні  Батурина  російськими  військами  під  керівництвом  Олександра  Меншикова  в  листопаді  1708 року.  Саме  про  нього писав  Тарас Шевченко  в  поемі  ”Великий  льох”:

На  тім  пожарищі

Одна  тільки  й  осталась

В  Батурині  хата.

Легенда  пов’язує   Будинок  в  кінці  ХVІІ ст.  з  роботою  найвищого судового органу  Лівобережної  України  - Генерального військового  суду. Становлення козацької судової системи відбувалося одночасно з формуванням козацтва як стану. Генеральний військовий суд був судом вищої інстанції в особливо важливих справах, справах генеральної старшини. Він розглядав апеляції на рішення судів нижчих інстанцій.  У  двокамерному  підвалі,  з  якого,  за  переказами  старожилів  підземний  хід  вів  аж  до  Батуринської  фортеці,  було  розміщено  кімнату  слідства  й  камеру  ув’язнення.

В  1700  році  генеральним  суддею  обрали  Василя  Кочубея,  саме  з цим   пов’язують  зміну  функціонального  призначення  Будинку  -  він  переходить  в  особисту  власність  Василя  Кочубея  і  сюди  переїздить  його  чисельна  родина.  Поряд  з  будинком  зводять  домову  дерев’яну  церкву   – Введення  Богородиці.  Відомо,  що  іконостас  в  церкві  був  дубовий,  різний,  з  позолотою. На  базі  природної  діброви  облаштовують   парк  площею  близько  130  десятин,  окрасою  якого був  мальовничий  став,   створений   В. Кочубеєм  у  руслі  колись  повноводної  Чорної  річки.

В  роки  гетьманування  К. Розумовський  викупляє  у  нащадків  Кочубея  парк  з  будівлями.  Як  свідчить  у  своїй  монографії  В. Васильчиков  „Сімейство  Розумовських”,  Кирило  Григорович  з  задоволенням  відпочиває  серед  краси  парку:  „... в самом  Батурине  в  саду,   называющий    Кочубеивщина,  существовал    ещё  дубовый    пень,  на  котором,   по  преданию,   любил   садится   Разумовский”.  В  1787  році    К. Розумовський    переносить  церкву  Введення  Богородиці  з  Кочубеївського  парку  в  сусіднє  село  Матіївку,  де  її  переосвятили  в  ім’я  Іоана  Богослова.

По  смерті  К. Розумовського Будинок  з  парком  повертається  у  власність   Кочубеїв.

Нащадки  Василя  Леонтійовича  постійно  не  проживали  в  Батурині,  але  систематично  навідували  свою  господу,  тримали  її  в  доброму  стані.  До  революції  вони  утримували  сторожа   Дяченка  Дмитра  Косьмича,  який  опікувався  будинком.   Відомо,  що  у  1917  році  Кочубеї  полишили  Україну  -  виїхали  за  кордон.  Будинок  на  деякий  час  залишився  без  господаря. Подальша  його  доля тісно  пов’язана  з  розвитком  музейної справи  в  Батурині.

В  1921 році  в  Батурині  було  організовано  товариство  бджолярів  ім. П.І. Прокоповича,  очолив  яке  великий  ентузіаст  та  патріот  Василь  Іванович  Дубрава.  Члени Товариства  поставили  собі  за  мету популяризувати  справу  та  увічнити  пам’ять  видатного  бджоляра,  створити  музей  його  імені.  Після  наполегливої  роботи Товариство  отримало  від  держави  в оренду  будинок  В. Кочубея,  частину  прилеглої  до  будинку   землі  та  зайнялись  ремонтом  приміщення.  І  в  1925 р.  будинок  Кочубея  відкрив  свої двері  для  відвідувачів  як  музей  ім. П.І. Прокоповича,  який  розкривав  сторінки  життя  та  діяльності  Петра  Івановича.  Але  в  1932 році  музей  закрили,  експонати  передали  в  Конотопський  краєзнавчий  музей,   де  вони  знаходяться  і  на  сьогоднішній  день.  А  в  будинку  розмістився  райвійськомат.

В  роки  Другої  Світової  війни  будинок  був  сильно  пошкоджений -  вціліли  лише  стіни  та  підвальні  кімнати.  Приміщення  перебувало  в  запустінні  -  довгі  роки  лише  вітер  гуляв  його  кімнатами.  Великими  зусиллями  місцевих  активістів  „крига  скресла”  і  в  1973 р.  розпочалась  реставрація  унікальної  пам’ятки  історії  та  архітектури.  Роботи  завершилися  в  1975 р.  і  в  приміщенні  відкрився  краєзнавчий  музей,  перша  експозиція  якого  була  присвячена  П.І.Прокоповичу   з  нагоди  200-ліття  від  дня  його  народження.  Постановою  Ради  Міністрів  УРСР  №  442  від  6  вересня  1979  року  Будинок  Генерального  судді  В.Кочубея  було  взято  на  державний  облік, як пам’ятку  архітектури національного значення  під охоронним №1770.   На  виконання  Постанови Кабінету  Міністрів  України  №445  від  14  червня  1993  року  на  базі  краєзнавчого  музею  в  1994  році  було  створено  Батуринський  державний  історико – культурний  заповідник  ”Гетьманська  столиця”.

Масштабна реставрація  об’єкту проведена в 2003 - 2005р.  В  2006  р.  великими  зусиллями  колективу  „Гетьманської  столиці” створена  постійна  експозиції,  що  розмістилась  в  чотирьох  залах    та  двох  підвальних  кімнатах.  Музей  знайомить  з   історією  єдиного  будинку  на  території  Батурина,  що  став  свідком    всіх  етапів  розвитку  гетьманської  столиці  -  її  злетів  та  падінь. Експозицію  відкриває  зала, що  характеризує  епоху  Гетьманщини. Тема  історії  будівництва  і  перебудов  розкрита  оригінальними    предметами  з  будинку:  прикраси  від  люстри,  замки  та  ключі  з  будинку,  чудові  зразки  кахлів,  яким  була  обкладена  піч  в будинку. Особливо  глибоко  розкривається  історія  родини  Кочубеїв  завдяки  родовому  дереву  Кочубеїв,  що  склали  науковці  заповідника,  родинним  портретам.  Окрема  вітрина присвячена  С.Величку.  Кохання  Мотрі  та  Мазепи,  донос  Кочубея.,  доля  його  родини  -  цій  темі  присвячений  окремий  розділ,  цетральне  місце  в  якому займають  листи  гетьмана  І.Мазепи  до  Мотрони.  Окрасою   залу  є  ікона  „Богоматір”  подарована  в  1704 р. гетьманом  Іваном  Мазепою  церкві  м. Жовква.  Ікону  передав  Батурину  колеціонер  зі  Львова  Тарас  Лозинський.  Великим  акцентом  в  експозиції  є  погляд  нащадків  на  ті  хвилюючі  події  - гравюри  Василя  Лопати,  Сергія  Якутовича, Федора  Константинова,  скульптури  Андрія  Гончара  та  Віктора  Авули,  поетичні,  прозові  та  документальні  твори  українських  та  іноземних   класиків  всебічно трактують  ці події.  Представлена  в  музеї  колекція  старанно,  по- крихтах,  великими  зусиллями  зібрана  колективом  „Гетьманської  столиці”.

В  підвальних  приміщеннях  розгорнулась  експозиція,  що  розкриває    таку  складову  роботи Генерального  суду  як слідство  та  ув’язнення - відтворено   інтер'єр  камери  слідства  та  камери  ув’язнення,  де   розміщені  фігури  в’язня  та  військового  писаря,  виконанні  з  воску.

В  2007  році  біля  Будинку  створено виставку  просто  неба  -  пасіку  ім П.Прокоповича,    де  прослідковується  розвиток  бджільництва  від примітивного  вулика-дуплянки  до  втулкового,  зконструйованого вдосконаленого  П.Прокоповичем.

Запрошуємо  Вас  відвідати  музей  в  Будинку  Генерального  судді  В.Кочубея,   пройти  кімнатами,  що  пам’ятають  поступ   гетьманів  Івана  Мазепи  та  Кирила  Розумовського,  Самійла  Величка  та  Василя  Кочубей,  де  кохала  та  страждала  Мотря,  послухати  пізнавальні  та  цікаві  розповіді  екскурсоводів  і  Ви  на  все  життя   захопитесь  історією  Гетьманської  столиці.

Контактна інформація:
Адреса: вул. Гетьманська, 74
Тел.: +3804635 48243
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Переглянути більше фото...

Читайте також:

Завітайте до святині!

Чарівне весілля в затишку парку "Кочубеївський"

"Квітка кохання" уже чекає на Вас!

* Шановні відвідувачі сайту! Наш сайт перекладається автоматичним перекладачем. Вибачте за неточності в перекладі іноземними мовами.