English French German Russian Ukrainian
Tools
Субота, 24 черв. 2017

Пам’яті Героя України Бориса Возницького

    23 травня 2012 року трагічно пішов з життя директор Львівської національної галереї мистецтв, Герой України, відомий мистецтвознавець, Музейник з великої літери, людина-епоха Борис Возницький.

    Національний заповідник «Гетьманська столиця» пов’язувала з Борисом Григоровичем багаторічна щира дружба і співпраця. Він був для нас авторитетним і мудрим порадником, однодумцем, надзвичайно гостинним і щедрим господарем.

    Ми дякую Бога за те, що дав можливість, хоча невеликий час, бути поряд з цією великою Людиною.

    Його смерть стала справжнім потрясінням для кожного. Такий слід на землі, в серцях людей  залишають лише одиниці…

    Ваша душа, Борисе Григоровичу, живе і в душі Батурина, і в душах тисяч  пам’яток і музеїв України!

  

 

 


Незабутня зустріч в Батурині

    17 травня 2017 року в палаці К. Розумовського  відбулась непересічна подія - зустріч з відомим російським  істориком, професором, директором Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету, доктором історичних наук, автором численних праць з історії  Української  Гетьманської держави Тетяною  Таїровою-Яковлєвою.

    Гетьманська зала палацу була переповнена і гостями,  і позитивними емоціями. Разом з пані Тетяною до Батурина завітали  Тарас Чухліб, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник  Інституту історії України, заступник директора Вишгородського історико-культурного заповідника та директор видавництва «Кліо»  Віра  Соловйова.  Приїхали  на зустріч історики та щирі шанувальники історичної правди  із  шести  міст України:  історики -музейники  Конотопа під керівництвом Наталії Верби – директора Конотопського  краєзнавчого  музею ім.Олександра Лазаревського;  історики Ніжина - делегацію Ніжинського  університету  імені Миколи Гоголя очолював  Максим  Потапенко,  Центр пам’яткознавства  Національної академії наук в місті Ніжині  представляв Сергій Зозуля, делегація Ніжинського краєзнавчого музею  ім. Івана Спаського під керівництвом Наталії  Дмитренко;  Кролевець  представляв  Анатолій  Карась  – директор Кролевецького  краєзнавчого музею, історики Глухова на чолі  з Олексієм Савицьким – генеральним  директором  Національного заповідника «Глухів».

    Під час зустрічі відбулась презентація книги Тетяни  Таїрової-Яковлєвої «Инкорпорация: Россия и Украина после Переяславской рады (1654-1658)», яка щойно була надрукована  в Україні у видавництві «Кліо». Нове дослідження авторки присвячене вивченню домовленостей Українського гетьманства та Московської  держави у 1654 році, їх трактуванню  сторонами.

    Хочемо висловити особливу  подяку за підтримку в організації та проведенню зустрічі Сергію Буту та Юрію Буту, уродженцям  Батурина.

  

 

 


День пам’яті та примирення.

    8 травня в Батуринській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Григора Орлика відбувся науково-просвітницький захід “Пам'ятаємо. Перемагаємо!”, з нагоди Дня пам'яті та примирення та 72-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вшанувати пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни і воєнних злочинів, зібралися вчителі, учні та співробітники НІКЗ “Гетьманська столиця”.

    На грудях кожного присутнього червоніла квітка маку, адже він є одвічним українським символом людської пам’яті. Цьогоріч, напередодні Дня пам'яті та примирення, квіти виготовляли козачата паланки “Кмітливість” - учні 4 класу Батуринської ЗОШ I-III ст.  імені Григора Орлика, разом з працівниками заповідника.

    Про роль жінок у Другій світовій війні розповіла учням Марина Герасько - завідувач науково-просвітницького відділу заповідника “Гетьманська столиця”. Так склалося, що завжди під словом “захисник” ми розуміємо чоловіків. Але ж не слід забувати й про жінок. Вони також в усі часи стояли поруч із чоловіками на захисті своєї Батьківщини. Так було і під час Другої світової війни.

   Всім присутнім була запропонована віртуальна виставка “У війни не жіноче обличчя”,  підготована Іриною Куртовою - співробітником відділу фондів. Виставка  присвячена 13 жінкам, уродженкам Батуринщини, які нарівні з чоловіками рішуче і відважно стали на захист Батьківщини в грізні роки воєнного лихоліття.  Це мужні жінки-воїни: М.І. Биковець, Г.І. Бокань, Н.І. Домашенко, М.С. Донець, А.М. Лаптєва, П.І. Лось, В.С. Осипова, С.М. Педан, І.С. Погребна, Н.Г. Рибак, Н.Л. Становська, П.М. Стокоз та З.Г. Чуйко.

    Потім  біля Кургану слави, спорудженого на вшанування 309 уродженців Батурина, які загинули на фронтах війни, Наталія Дробязко — завідувач відділу “Будинок-музей генерального судді В. Кочубея” розповіла присутнім про Батурин в  роки Другої світової війни. На завершення заходу інтелігенція міста, учні, співробітники НІКЗ “Гетьманська столиця” поклали квіти до підніжжя пам'ятника.

   Пам’ятаємо! Перемагаємо! Шануймо пам'ять загиблих в період  Другої світової війни, пам'ятаймо уроки минулого, щоб не допустити повторення трагічних подій у сьогоденні.


  

 

 


Звернення з нагоди Всесвітнього дня охорони праці

ШАНОВНІ   ГРОМАДЯНИ!

    Ідея  проведення  Всесвітнього  дня  охорони  праці  бере  початок  від  Дня  пам’яті  загиблих  працівників,  вперше  проведеного  американськими  і  канадськими  працюючими  в  1989  році  в  пам’ять  про  працівників  загиблих  та  постраждалих  на  роботі. У  цей  день  більш  ніж  в  ста  країнах  світу  проводять  заходи,  спрямовані  на  привернення  уваги  громадськості  до  невирішених  проблем  охорони  праці.

    Указом  Президента від 18.08.2006 №  685/2006  день  об’єднання  людей  навколо  проблеми  збереження  життя  і  здоров’я  працівників  офіційно  визнаний  в  Україні  -  28  квітня.  Наша  держава  разом  з  усім  світом  відзначатиме  28  квітня  Всесвітній  день  охорони  праці.  Гасло  Всесвітнього  дня  охорони  праці  у  2017  році  за  рекомендацією  Міжнародної  організації  праці  -  оптимізація  збору  та  використання  даних  з  охорони  праці.

    За  оцінками  МОП  (Міжнародної  організації  праці)  кожен  день  у  світі  в  середньому  близько  5000  чоловік  вмирають  в  результаті  нещасних  випадків  і  захворюваності  на  виробництві,  сумарно  досягаючи  за  рік  від  2  до  2,3  мільйона  випадків  виробничо  обумовленої  смертності.  З  цього  числа  близько  350000  випадків  складають  нещасні  випадки  зі  смертельним  результатом  і  близько  1,7-2  мільйонів  смертей,  викликаних  захворюваннями,  що  пов’язані  з  роботою. Травматизм на виробництві є недостатньо усвідомленою проблемою нашого суспільства, для розв’язання якої потрібні систематичні  та  всебічні  зусилля.

    Показово, що співвідношення показників загального травматизму і травматизму зі смертельними наслідками в Україні не відповідає закономірностям, що є у світі. Частота випадків смертельного травматизму в Україні вища і становить майже 7% від загальної кількості травмованих, водночас як у країнах  заходу вона дорівнює 0,08–0,12%. Це можна пояснити  не  реєструванням  значної  кількості  виробничих  травм.

    Необхідність об’єктивної оцінки умов праці за факторами небезпеки зумовлена в Україні законодавчою нормою, яка зобов’язує роботодавця інформувати працівників про умови праці на робочому місці, в яких вони здійснюватимуть чи здійснюють трудову діяльність, про всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що реально чи потенційно можуть впливати на них і спричиняти відповідні негативні наслідки, загрожувати їхньому життю та здоров’ю.

    Оскільки  дані  про  нещасні  випадки  і  захворювання,  пов’язані  з  трудовою  діяльністю,  мають  важливе  значення  для  їх  профілактики,  існує  нагальна  необхідність  удосконалення  систем  реєстрації  і  повідомлення,  а  також  збору  і  аналізу  даних  з  охорони  праці.  Це  дозволить  отримати  більш  надійні  показники  ефективності  систем  охорони  праці  та  допоможе  фахівцям  у  розробленні заходів з профілактики на рівні підприємств, регіонів  і  держави.

    Водночас для України важливим завданням є налагодження системи широкого доступу до даних про стан охорони праці, виробничий травматизм і професійні захворювання на рівні регіонів, фондів соціального страхування та держави. Відкритість і доступність такої інформації значно підвищить ефективність використання даних та культуру профілактики й сприятиме  створенню  безпечних  робочих  місць.

Підготувала Горіхіна Т.Ю.

  

 

 


Батурин знову отримує дарунки зі славного Львова!

    18 квітня 2017 року у Національному історико-культурному заповіднику  «Гетьманська столиця» стартував XІV тур акції «Подаруй «Гетьманській столиці» експонат».

   Цьогорічний початок Акції був одним із найпотужніших в історії її проведення завдяки львів’янину Тарасу Лозинському, щирому та щедрому  другу Гетьманської столиці.  З 2003 року Тарас допомагає заповіднику формувати фондову збірку, саме йому завдячуємо  іконами «Богоматір», кінець ХVІІ ст., «Богоматір Одигітрія», 1677 р., «Введення в храм» ХVІІІ ст., «Знамення» ХІХ ст.; портретом гетьмана Івана Мазепи авторства Богдана Лепкого та багато-багато іншим.

    Цього року до фондів заповідника Тарас Лозинський передав предмети  кінця ХІХ ст.: люстру на 12 свічок та унікальний жбан  на 40 літрів.

    Тарас Лозинський зацікавлює ентузіазмом і своїх друзів. До Акції вирішив долучитися і Роман Петрук, житель міста Львова, художник – кераміст та скульптор. Паном Романом до фондів було передано авторські керамічні вироби, декор церковного інтер’єру та іконостасу кінця ХІХ століття, унікальні ікони XVII- кінця ХІХ століття.

    Щиро дякуємо львів’янам за щедрі дарунки! Вже готуємо виставку подарованих ікон у Каплиці палацу Кирила Розумовського. І плануємо це зробити до 23 травня 2017 року, до дня загибелі Великого українця  Бориса  Возницького,  участь якого у першій музеєфікації палацу була вирішальною і який у рідному Львові має таких гідних послідовників.

    Хай  внесок львів’ян у скарбницю Гетьманської столиці стане прикладом для всіх, хто зацікавлений у збереженні та примноженні  нашої автентичності та самобутності.

 

 Контактні телефони: (04635) 48-2-43, моб. тел. (098) 845-20-06

Головний зберігач фондів Ірина Матущак

  

 

 


Сторінка 1 з 76

* Шановні відвідувачі сайту! Наш сайт перекладається автоматичним перекладачем. Вибачте за неточності в перекладі іноземними мовами.